Перейти до вмісту

Шольц не планує здаватися: боротьба за другий термін канцлерства триває

Олаф Шольц, здається, не з тих, хто легко відступає. Незважаючи на внутрішньопартійні дебати та падіння популярності серед виборців, він чітко заявив: його мета – залишитися канцлером. Ця амбіція підтверджена рішенням керівництва Соціал-демократичної партії Німеччини (SPD) офіційно висунути Шольца кандидатом на виборах до Бундестагу 2025 року. У світі політики, де кожен день приносить нові виклики, його незламність і прагнення боротися викликають одночасно захоплення та дискусії.

Шольц не планує здаватися: сила рішучості в часи кризи

Рішення про номінацію Шольца, ухвалене одностайно, стало кульмінацією непростого періоду для SPD. Розпад коаліції “Світлофор” на початку листопада та внутрішні розбіжності у партії поставили під сумнів, чи зможе чинний канцлер бути найкращим кандидатом. Деякі депутати відкрито підтримували міністра оборони Бориса Пісторіуса, чий рівень довіри в опитуваннях перевищував показники Шольца. Проте, минулого тижня Пісторіус офіційно відмовився від претензій на кандидатуру, що відкрило дорогу для затвердження чинного канцлера.

Шольц, офіційно закріплений як кандидат SPD на січневому партійному конгресі в Берліні, стоїть перед складним випробуванням. Опитування показують падіння популярності SPD до 14–16%, тоді як християнські демократи (CDU/CSU) на чолі з Фрідріхом Мерцем лідирують із понад 30%, а популістська AfD займає друге місце із 17–19%.

Чому Шольц залишається в грі?

Попри складну ситуацію, Шольц бачить свій другий термін канцлерства як виклик, який він готовий прийняти. Його стратегія включає зосередження на соціальній політиці, реформах енергетичного сектора та боротьбі зі змінами клімату. Він також прагне відновити довіру до SPD як партії, яка здатна вирішувати проблеми сучасної Німеччини.

Залишається питання: чи зможе Шольц переломити ситуацію та знову очолити країну? Відповідь стане зрозумілою вже після виборів у лютому 2025 року. Для SPD цей виклик – не лише про збереження влади, але й про відновлення своєї позиції у німецькій політиці.