Сьогодні у медійному просторі відбувається битва релігійних громад і релігійних лідерів на тему «Коли відзначати Різдво, 25 грудня чи 7січня?»
І якщо одні релігійні лідери прислуховуються до своєї пастви, то інші лідери вдаються до різких заяв і різноманітних спекуляцій, повідомляють Патріоти України.
Варто було блаженнішому Любомиру Гузару (УГКЦ) заявити: «Не бачу труднощів, щоб не святкувати Різдва разом – 25 грудня», як Православна церква Московського патріархату відразу ж зібрала журналістів на прес-конференцію. Архієпископ Запорізький і Мелітопольський Лука оприлюднив, що вони категорично проти перенесення святкування Різдва на 25 грудня. За його словами, святкування Різдва 7 січня для православних віруючих – давня традиція і немає сенсу переносити свято нібито для євроінтеграції.
«Є традиція, за якою ми живемо. Якщо перенесемо свято – ми втратимо свою традицію і нову не знайдемо. Люди намагаються розколоти суспільство. Ця ідея не від Бога. Наша Церква живе за своїм календарем, і ми будемо святкувати за своїм календарем і в майбутньому. Знову суспільство ділиться на своїх і чужих, на чорних і білих»- заявив він.
Хочу відразу спростувати заяву УПЦ МП, тому що 75% православних церков у світі відзначає народження Христа саме 25 грудня, і лише 25% продовжує відзначати 7 січня.
Я Вам наведу такий цікавий факт, що менш ніж через 100 років (а точніше 2101року) Різдво за Юліанським календарем ми з вами будемо відзначати вже 8 січня, а не 7 січня. Тож календар від Юлія Цезаря, яким Європа користувалася кілька віків, довів свою недосконалість та потребував змін.
Папа Римський Григорій ХIII у жовтні 1582 року запровадив новий календар, названий на його честь григоріанським (згідно з ним, після 4 жовтня одразу настало 15, тобто була усунена різниця в десять днів). Цей календар не був оригінальним, він лише виправляв, тобто уточнював старий календар і в такий спосіб наближав календарний рік до року астрономічного. Саме цей календар визнаний нині як міжнародний стандарт та використовується у більшості країн світу.
Щоправда, Православна церква відмовилась від цього, і після публічного конфлікту (зокрема, між католицьким і православним кліром) Польський король видав універсал про право кожної церкви користуватися власним способом літочислення.
До речі, попервах на перехід до нового літочислення погодився і патріарх Константинопольський. Він навіть написав Папі Римському листа з твердженням, що з 1584 року церкви, які підпадають під його юрисдикцію, почнуть користуватися новим календарем. До цієї юрисдикції входили православні громади «Молдавії, Ляхії, Русі, Грузії та у багатьох інших краях». Однак згодом в оточені Константинопольського патріарха перемогла інша точка зору, і заявлений перехід не відбувся.
Зрештою визнання нового літочислення (в православ’ї воно ще називається новоюліанським) відбулось аж 1924 року після проведення Всеправославного конгресу у 1923 році в Стамбулі під проводом тодішнього Вселенського патріарха.
З того часу більшість православних патріархів, включно із Вселенським, відзначають Різдво Христове саме 25 грудня. Йдеться про Антиохійську, Олександрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську, Елладську і низку інших православних Церков, про православних Греції, Румунії, Болгарії, Польщі, Сирії, Ливану, Єгипту й інших країн.
Ба більше: і частина вірних Російської Церкви дотримується цієї норми. Бо ж, скажімо, Латвійська православна Церква Московського патріархату ще з 1920-х років за благословенням патріарха Тихона чинить різдвяні богослужіння щороку 24 і 25 грудня. І не лише вона.
Щоправда, для збереження самоповаги ці церкви не перейшли офіційно на Григоріанський календар – вони створили так званий Новоюліанський, який майже не розходиться з Григоріанським.
Різдво «за старим стилем» в ніч з 6 на 7 січня зустрінуть лише такі православні Церкви – Російська, Єрусалимська, Сербська і Грузинська, афонські монастирі, а також православні та греко-католики України й Білорусі. Ці двадцять п’ять відсотків перебувають переважно у полі тяжіння Російської православної церкви і, відповідно, вікових геополітичних інтересів Кремля. Самопроголошена (автокефалію московської церкви Константинополь не визнавав майже півтора століття) Московська церква завжди перебувала під пильним наглядом імперської держави і виконувала практично всі забаганки влади.
Дозволю собі процитувати проректора Острозької академії Петра Кралюка: «Нинішній календар, який ми маємо, – це гримуча суміш традицій, що лишилися нам від царської Росії та комуністичного СРСР. З одного боку, є в нас православні свята, що відзначаються за старим стилем і які, завдяки цьому стилю, відрізняють нас від «католицької» й «протестантської» Європи. З іншого боку, маємо набір класичних радянських свят, і деякі дуже любить наш народ. Отож, після бучного Нового року з піснями, танцями, об’їданням та пиятиками (все це діється, нагадую, під час посту!), ми починаємо святкувати свята православні – Різдво Христове, святого Василія («старий» Новий рік), Водохреще. А далі маємо каскад типово радянських свят…
Причому радянські свята (чи «прихватизовані» – з перебреханим змістом, як-от згадане Восьме березня, яке відзначалося і відзначається у світі не застіллями, а маніфестаціями за права жінок) чергуються з суто християнськими, до яких значне (якщо не переважне) число українського люду ставиться як до гарної нагоди зайвий раз добряче випити й закусити.»
А тепер давайте подумаємо чи справді корінь усіх цих проблем – у розбіжності календарів? Чому знаючи всі ці факти, велика частина мого народу вслід за пропагандою Російської Православної Церкви продовжує називати Різдво, яке відзначає переважна більшість всього християнського світу саме 25 грудня виключно «католицьким Різдвом»? І як тільки заходить мова, про об’єднання людства у релігійному світі, відразу ж з’являються пастирі, що починають ділити «стадо» на чорних і білих і відразу ж заводять ромови про розкол.
Іван Гнип
вага! Повне чи часткове використання матеріалів нашого сайту дозволено лише за письмової згоди редакції.
____________________________________
Слідкуйте за найцікавішими новинами “Української газети” в Німеччині у Facebook.
Вас також може зацікавити: