in

Твір українського композитора виконають на Бетховенському фестивалі-2017

14 вересня молоді українські та німецькі музиканти з проекту Campus 2017 разом виступатимуть на Бетховенському фестивалі.

Львівський композитор Богдан Сегін написав твір “Галицька фантазія” спеціально для цієї події. В інтерв’ю Deutsche Welle він розповів про те, яке на цей твір вплинули його рідне місто і найвідоміший німецький композитор.
“Мій твір, це, свого роду, мій погляд на Львів, ніби я намалював його портрет, яким він є. Багатогранний, і водночас я зачепив одну дуже важливу деталь цього міста, яка мені сподобалась. – розповідає Богдан Сегін -Це культура вуличних музикантів і культура батяр, яка існувала ще сто років тому, коли Львів ще перебував під Польщею. Батяри – це культурний прошарок суспільства, це корінні львів‘янини, молоді люди, які любили музику, любили весело проводити час, спілкування і любили своє місто”.
І крім зовнішньої інспірації, крім зовнішнього натхнення, у своїй композиції композитор використовує музичний матеріал відомого шлягера Богдана Веселовського, популярної пісні, яка була написана сто років тому у Львові.
“Галицька фантазія” носить характер певної мініатюри. Це спосіб театральної гри яка, з одного боку, передає дух батярів, з використанням певних елементів театральності. А з іншого боку, тема”Фантазій”дуже резонує з певним видом творчості Бетховена – а саме з його піснями.
Композитор зізнається, що Львів надихає. Місто має свої вібрації, які він найбільше відчуває, коли перебуває на старих вулицях, біля старих будівель, або зустрічає старих друзів, з якими може піти на каву, поспілкуватись і обговорити майбутні творчі плани.

Богдан Сегін
Богдан Сегін отримав професійну композиторську освіту, вивчив всі стилі, які існували та існують, і почав далі професійно займатись композицією. Він слідкує за тим, що відбувається у музичному світі та у світі музичної композиції. Звичайно, на нього впливають і народна творчість, і фольклор, і міський фольклор. Також це стилі європейської сучасної музики й ті, що вироблялись у Львові та функціонують в середовищі українських композиторів.
Особливо Богдана Сегіна  зацікавила вокальна творчість Бетховена, а саме пісні, які він написав для голосу у супроводі фортепіано. Деякі з цих пісень  дуже сподобались, і стали народними в Німеччині після того, як Бетховен дав їм життя як композитор. Тобто Бетховен як серйозний композитор, який писав масштабні твори, також писав пісні.
У Бетховена є близько ста пісень для голосу з фортепіано, у тому числі є й його обробки українських пісень. Але ця його творчість є не настільки відомою, як симфонії та інші твори. В таких жанрах передається інший погляд на композитора, якого ми знаємо завжди з одної сторони.

____________________________________

Слідкуйте за найцікавішими новинами “Української газети” в Німеччині у Facebook.

Німеччина – не Україна, або чи готові українці жити по-європейськи?

Куди звертатися перед подачею заяви про набуття німецького громадянства