При цьому Осмаєв отримав кульове поранення в ногу, йому було надано необхідну допомогу і його життю нічого не загрожує, повідомив екс-міністр молоді та спорту Дмитро Булатов. Свою чергою, лікарі оцінюють стан здоров’я Осмаєва як середньої тяжкості.
За словами прокурора Київської області Дмитра Чібісова, Аміна перебувала на пасажирському сидінні. За кермом був Осмаєв.
Пізніше Осмаєв розповів, що під час обстрілу куля влучила дружині у голову і він не встиг її врятувати.
За його словами, в машині були він та Аміна Окуєва, вони їхали додому. Коли почався обстріл, він намагався проскочити.
Відео з місця вбивства Окуєвої
Від лікаря-хірурга до лейтенанта-десантника
Аміна Вахітівна Окуєва народилася 5 червня 1983 року в Одесі. Пізніше мешкала у Москві та Грозному, звідки повернулася до рідного міста під час 2-ої Чеченської війни. Закінчила Одеський медичний університет за спеціальністю “хірургія”.
Зі своїм чоловіком Адамом, який за Януковича переховувався в Україні від переслідувань з боку російських спецслужб та кадировців, активно обстоювала ідею визволення Ічкерії від окупації та відновлення державної незалежності цієї країни. Приймала участь в житті чеченської діаспори.
Читайте також: “Підривник Путіна”. Хто такий Адам Осмаєв, якого намагалися вбити в центрі Києва
Позиція подружжя не подобалася ФСБ та їхнім партнерам в Україні у вигляді тодішнього керівництва СБУ. Напередодні президентських виборів у Росії, вочевидь, було вирішено зробити приємне Путіну й Осмаєва звинуватили у підготовці замаху на незмінного керівника Росії.
Документальний фільм “Жіноча сотня”, який у 2014 році було створено каналом Еспресо. У стрічці розповідається історія боротьби Аміни Окуєвої та Христини Бевз – жінок, чоловіків яких було звинувачено у замаху на перших державних осіб – Володимира Путіна та Віктора Януковича
З початком Революції Гідності лікаря-інтерна Окуєву можна було зустріти на Майдані Незалежності, де вона долучилася до 8-ої Афганської сотні Самооборони в статусі лікаря. У вільний час Аміна допомагала на кухні й чергувала на імпровізованих блок-постах.
Після того як російські війська з’явилися на Донбасі, Окуєва разом зі своїми майданівськими побратимами йде добровольцем на фронт. Й не лише як медик, а як повноцінний військовий служить спершу у батальйоні “Київ-2”, потім у “Золотих воротах”.
Коли звільняють її незаконно утримуваного у СІЗО чоловіка – вони разом організовують Міжнародний миротворчий батальйон імені Джохара Дудаєва.
Влітку 2017 року на той час вже бувалий учасник АТО, кавалер ордену “Народний герой України” Окуєва повідомила у себе на Facebook про успішне складання іспитів на звання лейтенанта ВДВ Збройних Сил України.
“Держіспити здані всі на “відмінно”! Навіть було підступне питання про танковий взвод “Абрамсів”, який мені попався в квитку, і в ТТХ (тактико-технічних характеристиках – ред.) яких я абсолютно “плавала”. Але якимось дивом все вірно вгадала”, – похвалилася Аміна.
Перший замах
Зловмисник виявився російським громадянином на ім’я Артур Денісултанов, також відомим у кримінальних колах Санкт-Петербурга злочинним авторитетом на прізвисько “Дінго” й особистим кілером Рамзана Кадирова. 7 червня йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб без права на заставу. Він відразу почав давати свідчення.
Тоді повідомлялося, що свій фальшивий український паспорт Денісултанов отримав протягом п’яти днів. Отже, не виключено, що діяв він в Україні не сам й, принаймні, користувався послугами тих, хто забезпечував його зброєю та документами “прикриття”.
Версія від Мосійчука
Окуєва працювала офіційною помічницею народного депутата України від Радикальної партії Ігоря Мосійчука.. Відповідні відомості є на сайті Верховної Ради. Разом у них було багато спільних проектів (наприклад, урочисте розгортання на Майдані у Києві найбільшого у світі прапору вільної Ічкерії, забороненого у Росії), об’єданих, за словами політика, єдиною метою – сприяння у визволенні історичної батьківщини Окуєвої й Осмаєва.
Був у них і спільний ворог – “це Рамзан Кадиров”, якого Мосійчук особисто пообіцяв знищити після того, як його найманці опинилися у складі російсько-терористичних військ на українському Донбасі. То ж замах проти себе, скоєний 25 жовтня біля редакції телеканалу Еспресо, політик схильний розглядати як ще один ланцюжок подій, що призвели до сьогоднішньої загибелі Аміни під Києвом.
Читайте також: Депутата Мосійчука намагались підірвати біля телеканалу Еспресо, 2 людей загинуло. Все, що відомо
На його думку, обидва злочини скоїла одна й та сама “група чеченнських терористів”. Точніше, не чеченських, а кадировських, тому що, як завжди наголошувала Аміна, завжди слід розрізняти справжніх патріотів своєї батьківщини, справжніх чеченців, й тих, хто свідомо пішов на співпрацю з російською владою, тобто кадировців.
На думку Адама Осмаєва, розстріл їхньої машини пов’язаний із попередніми замахами на подружжя та нардепа Ігоря Мосійчука.
“Підривник Путіна” Осмаєв
Адам Осмаєв перебував за гратами, за сфальсифікованим у 2012 році звинуваченням у підготовці замаху на Володимира Путіна.
Слідство стверджувало, що Осмаєв ще з двома особами – одним чеченцем та одним громадянином Казахстану – збирався саморобною супербомбою (150 кг в тротиловому еквіваленті) підірвати Путіна або коли той прибув би в Україну з оголошеним заздалегідь візитом, або вже у Підмосков’ї, заклавши вибухівку по маршруту пересування російського президента.
При цьому видати Осмаєва росіянам українська сторона не змогла, оскільки його екстрадицію заблокував Європейський суд з прав людини, тож усі перепетії цього показового судилища відбувалися в Україні.
Паралельно у провладних медіа розпочалася кампанія з дискредитації затриманого. Чоловік подавався як особливо небезпечний терорист, у якого під час затримання “знайшли” ноутбук, в якому була схема Одеси з якимись “позначками”, “маса екстремістської літератури”, а також фотографії Театру музкомедії та Палацу спорту.
Така інформація йшла в унісон з матеріалами російських пропагандистів, котрі почали активно прив’язували Осмаєва ще й до спецоперацій ФСБ із запобігання “теракту” у Москві на 9 травня 2007 року та викритого замаху на Рамзана Кадирова.
Осмаєва тоді справді затримували у Москві, де він навчався в Інституті міжнародних відносин (рос. МГИМО). Проте, скориставшись підпискою про невиїзд, він перебрався до Великої Британії, де продовжив здобуття вищої освіти у престижному Букінгемському університеті. Вже звідти він і повернувся до Одеси.
За іншою версією, якої тоді з самого початку дотримувалися близькі Осмаєва, розкрутивши цю історію зі 150-кілограмовою бомбою, Янукович й тодішнє керівництво СБУ зробили приємне своїм російським покровителям й особисто Путіну. Адже сюжет про справу Осмаєва з’явився в прайм-таймі московського «Першого каналу» рівно за тиждень до переобрання Володимира Путіна на третій термін: ефір був у понеділок, 27 лютого, а на дільниці виборці пішли у неділю, 4 березня.
Чому на роль “терориста” №1 в Росії та Україні тоді було обрано Осмаєва? Можливо, витоки нелюбові Кремля до цієї людини та його родини слід шукати у протистоянні клану Кадирова із іншими впливовими чеченськими родинами. Тато майбутнього комбата Асланбек Осмаєв ще в 1990-х рр. займався нафтою. Дядько Амін Осмаєв якийсь час очолював республіканський парламент, а пізніше був федеральним сенатором.
Та й власних антиімперських, антипутінських поглядів Адам ніколи не приховував, і, щойно звільнившись з-під варти восени 2014 року – перш за все за рахунок неабияких зусиль своєї дружини, пішов на фронт, де долучився до створеного Ісою Мунаєвим добровольчого підрозділу. Після загибелі генерала під Дебальцевим батальйон перейшов під його управління.
____________________________________
Слідкуйте за найцікавішими новинами “Української газети” в Німеччині у Facebook.