Для більшості заздрість – суто негативне почуття, яке має безліч відтінків. Нерідко це почуття приписують німцям, але чому? І чи є в заздрості щось позитивне?
Про заздрість говорять виключно наодинці з собою або близькими, від нього намагаються позбутися, приховати. Хто ж зізнається в тому, що він заздрить бо відчуває себе гіршим за когось?
В заздрості є щось позитивне?
Так, навіть у такому, на перший погляд негативному почутті, є свої плюси. Для деяких людей заздрість стає поштовхом до дії, мотивацією, вона спонукає досягти нових вершин.
Читайте також: ФАКТ ЧИ МІФ: УКРАЇНЕЦЬ УКРАЇНЦЮ ЗА КОРДОНОМ ВОВК?
Психологи стверджують, що, якщо використовувати заздрість конструктивно, вона може допомогти вийти із зони комфорту і досягти нових результатів, тих, що раніше здавалися недосяжними. Люди прагнуть довести собі і іншим, що вони теж можуть багато досягти.
Чому заздрість називають «німецьким почуттям»?
«Заздрість – це не німецьке почуття, але досить часто зустрічається у німців. У нашій культурі приділяють особливо багато уваги зовнішнім атрибутам успіху, тому багато хто думає, що речі – показник добробуту людини: «Ми те, що ми маємо». Тому деякі німці дійсно більш заздрісні, ніж інші. В інших культурах ситуація інакша. Наприклад, у Франції в суспільстві важливу роль відіграє те, де людина отримувала освіту»- розповідає дипломований психолог Анке Прехт.
Читайте також: 20? 30? 50? У ЯКОМУ ВІЦІ НАЙКРАЩЕ АДАПТУЮТЬСЯ ДО ІММІГРАЦІЇ
Чому для німців так важливі зовнішні блага?
Анхе Прехт розповідає: «Раніше засуджувалося виставляння напоказ свій добробут. Але зараз все змінилося. Найімовірніше, ця тенденція прийшла з США. Але різниця полягає в тому, що американці радіють за інших: «Вау, моєму сусіду вдалося зробити це, значить, вдасться і мені». Американці вірять в те, що доля кожного – в його власних руках. В цьому плані німці більш пасивні, вони не готові кардинально змінювати своє життя».