Перейти до вмісту

Права орендарів у Німеччині. 10 найпоширеніших порушень, яких власник не має права допускати

10 речей, які власник житла НЕ може нав’язати орендарю в Німеччині

Права орендарів у Німеччині: Орендуєте житло в Німеччині? Важливо знати свої права, адже не всі вимоги власника є законними. Від заборони утримання тварин до вимог платити тільки готівкою і несподіваних візитів – багато таких практик насправді є незаконними. Дізнайтеся, чого власник житла не має права вимагати від орендаря,  навіть якщо наполягає на протилежному.

Права орендарів у Німеччині. 10 найпоширеніших порушень

Права орендарів у Німеччині

Оренда житла в Німеччині передбачає певні права та обов’язки як для орендаря, так і для власника. На жаль, багато орендарів не знають своїх прав, що робить їх вразливими до нечесних практик або безпідставних вимог. Нижче наведено 10 найпоширеніших заборон і вимог, які є незаконними або зловживаннями з боку власників – варто їх знати, щоб ефективно захищати свої права. Ось 10 найпоширеніших порушень, яких власник не має права допускати:

1. Повна заборона на утримання домашніх тварин
Власник не може повністю заборонити утримання домашніх тварин. Рибки, дрібні гризуни і птахи дозволені без узгодження. У випадку собак і котів достатньо повідомити власника, який не може заборонити їх утримання без вагомих підстав. Прочитай також: Ремонт у орендованій квартирі в Німеччині. Хто повинен оплачувати витрати?

2. Зловживання правом на збір особистих даних
Власник має право перевірити фінансовий стан орендаря (наприклад, через звіт SCHUFA або довідку про доходи), але він не має права вимагати інформацію про релігію, сімейний стан, етнічне походження або стан здоров’я. Незаконними є також вимоги пройти тест на вагітність або підтвердити знання німецької мови.

3. Застава більша за тримісячну орендну плату
Максимальний розмір застави (Kaution) за законом – три місяці орендної плати. Ці кошти повинні зберігатися на окремому рахунку і повернені протягом 3–6 місяців після виселення. Безповоротні застави є  незаконні.

4. Заборона реєстрації («Anmeldung»)
Власник зобов’язаний передати документи для реєстрації (Anmeldung) протягом двох тижнів після укладення договору. Відмова у реєстрації є незаконною.

5. Вимога платити оренду лише готівкою
Орендар має право оплачувати оренду банківським переказом.  Власник не може примусити оплачувати лише готівкою, якщо про це не було домовленості.

6. Заборона паління
Власник може відмовити у здачі квартири курцю, але не може заборонити паління у помешканні чи на балконі. Винятки можливі лише тоді, коли паління спричиняє серйозні пошкодження або створює значний дискомфорт сусідам.

7. Заборона приймати гостей
Орендарі мають право приймати гостей у будь-який час, незалежно від частоти або тривалості їхніх візитів. Якщо гість залишається на постійній основі, потрібно повідомити власника, який, однак, не може відмовити без вагомої причини.

8. Вхід до квартири без попередження
Власник не може увійти до квартири без згоди орендаря, за винятком надзвичайних ситуацій (наприклад, прорив труби або пожежа). Кожна перевірка житла повинна бути узгоджена заздалегідь і мати обґрунтовану причину.

9.  Вимога проводити капітальний ремонт
Власник зобов’язаний проводити капітальний ремонт та усувати серйозні несправності. Він не може змусити орендаря ремонтувати електропроводку, сантехніку чи перефарбовувати стіни перед виселенням.

10. Негайне виселення
Власник не має права виселити орендаря без законних підстав. Розірвання договору можливе лише у випадках значної заборгованості за оренду, серйозних порушень умов договору, та особистої потреби власника у житлі. Проте навіть у таких випадках власник зобов’язаний дотриматися мінімального терміну попередження – три місяці.

Пам’ятайте, що в Німеччині орендарі мають правовий захист від зловживань, але лише тоді, коли знають свої права. Знання законів дозволяє уникнути необґрунтованих витрат, стресу та конфліктів з власником квартири. Якщо ви стикаєтеся з ситуацією, яка викликає сумніви, варто проконсультуватися з організацією, що захищає права орендарів (наприклад, Mieterverein) або звернутися за юридичною консультацією.