Німеччина має право депортувати шукачів притулку в інші країни ЄС, навіть якщо вони зіткнуться там з гіршими умовами життя.
Таке рішення прийняв Суд Євросоюзу в Люксембурзі, повідомляє Європейська правда, із посилнням на Deutsche Welle.
Судді постановили, що недоліки в системі соціального забезпечення будь-якої з країн ЄС не повинні перешкоджати депортації прохачів притулку туди.
Винятки застосовуються тільки в крайніх випадках, коли людина позбавлена ”найосновніших потреб, таких як їжа, прання і пошук житла”, сказали судді. У цю схему не потрапляють “значна бідність” або бажання мати німецькі соціальні стандарти.
Судді відзначили, що система притулку в ЄС заснована на взаємній довірі і що рішення, прийняті державами-членами ЄС, повинні поважати права людини.
Відповідно до Дублінського регламенту ЄС, шукачі притулку повинні подати заяву в першій країні ЄС, куди вони приїхали. Ця країна несе відповідальність за захист цієї особи і обробку заяви. Мігранти, які нелегально виїжджають в іншу країну і подають там заяву, можуть бути відправлені назад в пункт в’їзду. Процедура депортації має відбутися протягом шести місяців.
Суд розглядав справу, що стосувалася депортації біженця з Гамбії, який подав заяву про надання притулку в Італії, потім поїхав до друзів у Німеччину і подав там іншу заяву. Він стверджував, що його не слід відправляти назад в Італію через погані умови для біженців. Також розглядалися інші випадки, що стосувалися палестинця, який прибув до Німеччини через Болгарію, і чеченця, який приїхав через Польщу.
Рішення суду є важливим, оскільки воно дає Німеччини можливість повернути прохачів притулку в ту країну ЄС, куди вони прибули в перший раз. Однак остаточне рішення про долю шукачів притулку будуть приймати федеральні суди Німеччини.
Минулого року Німеччина депортувала понад 8000 прохачів притулку в інші країни ЄС. Більшість вирушили до Італії, деякі були повернуті до Греції, і жодного не погодилася прийняти Угорщина.
Нагадаємо, парламент Данії прийняв закон, який передбачає перехід від інтеграції до репатріації шукачів притулку в майбутньому, зокрема біженців з квотами ООН та інших осіб, які не мають постійного статусу.