Ми переїхали до Німеччини понад п’ять років тому. Наших дітей, 8 і 9 років, посеред навчального року прийняли до молодшої школи – доньку до 3-го класу, сина до 4-го.
З наступного навчального року мене обрали до батьківського комітету, а також делегували до участі на шкільних конференціях.
Ще мешкаючи в Україні, я теж була активною “шкільною мамою”, і кілька років обиралась до батьківського комітету київської школи. Але в Німеччині я була вражена тим, наскільки вагомим є вплив батьків на навчальний процес та роботу школи.
Складалось враження, що без мене особисто як представника батьків класу школа не вирішить жодного питання.
ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ ОСВІТИ
Німеччина є федеративною державою, тому ухвалення законів, що регулюють певні сфери суспільного життя, є компетенцією суб’єктів федерації – федеральних земель.
Освіта як раз і є такою галуззю. Тобто, кожна федеральна земля має власні освітні закони.
І хоча шкільний навчальний процес у Берліні, Баварії чи Північному Рейні-Вестфалії відрізняється один від одного – для всіх шкіл країни є спільні стандарти та “вихідні позиції”.
 |
| Кожна федеральна земля має свої освітні закони. Фото AntonioGravante/Depositphotos |
Працює це так: міністри освіти 16-ти федеральних земель регулярно збираються на спільні зустрічі, під час яких ухвалюються рамкові рішення у галузі освіти: якими є основні курси, які рамкові компетенції повинні мати діти по завершенні навчання у школі, скільки років триває навчання в гімназії тощо.
Рішення “міністерських конференцій” є обов’язковими та імплементуються у земельне законодавство.
Закони різних федеральних земель можуть інколи дуже суттєво відрізнятись один від одного. Наприклад, дитина, яка вже перейшла у 5 клас реальної школи (школа ІІ ступеню, – авт.) у землі Гессен, при переїзді до Берліна потрапить у 5-й клас молодшої школи.
Від землі до землі відрізняються змістовні акценти навчальних планів, перелік фахів, організація випускних іспитів тощо.
Школи – а їх залежно від рівня підготовки учнів є кілька видів, від “реальної школи” до гімназії, – мають дуже високий рівень автономії.
Наприклад, вони самостійно приймають рішення про те, скільки має тривати урок і яка навчальна література на ньому використовується, та чи мусять школярі виконувати домашні завдання.
Законодавством кожної федеральної землі передбачено, що в державних школах працюють кілька видів органів управління. Крім вчительських конференцій та вчительських рад, обов’язковими є й батьківські конференції, школярські конференції, а також шкільні конференції.
Конференції у даному випадку – це збори, на яких ухвалюються рішення, важливі для навчального процесу.
Для зручності я називатиму батьківські конференції більш звичним для нас словом “комітети”.
БАТЬКИ У ШКОЛІ ТА МІНІСТЕРСТВІ
За законом про освіту землі Північний Рейн–Вестфалія, де ми мешкаємо, у класах проводяться батьківські збори, на яких обираються представники у батьківський комітет школи.
Шкільний комітет делегує своїх представників у батьківські комітети на регіональний, а також на земельний рівні. Представники батьків на рівні землі, відповідно, співпрацюють із земельним міністерством освіти.
Представники батьків працюють на громадських засадах і безкоштовно.
 |
| Батьки у школі працюють на громадських засадах і безкоштовно. Фото artisticco/Depositphotos |
Також в законі визначено, що батьківські комітети у школах представляють інтереси батьків, збирають та представляють керівництву школи або на шкільних конференціях побажання та пропозиції батьків, беруть участь у засіданнях шкільних конференцій (“комітетів”).
Зі свого боку, керівництво школи повідомляє представників батьків про всі справи, які мають важливе значення для шкільного процесу.
У цілому батьки включені в процеси вирішення школою питань:
– виховання у школі;
– вибору підручників чи засобів навчання;
– визначення постачальників харчових продуктів в їдальні;
– встановлення правил внутрішнього розпорядку;
– фінансування тощо.
Крім того, батьківський комітет сам має право ініціювати розгляд необхідних, з його точки зору, питань.
У гімназії, де навчаються мої діти, за участі батьків працюють наступні органи:
1) батьківський комітет класу,
2) батьківський комітет гімназії,
3) фахові робочі групи,
4) фонд фінансової підтримки (благодійний фонд гімназії),
5) шкільна конференція
БАТЬКІВСЬКИЙ КОМІТЕТ КЛАСУ
Представлений двома особами, які безпосередньо підтримують контакт з усіма батьками класу та вчителями.
Йдеться про поширення серед батьків класу інформації, яка надходить від окремих вчителів або від керівництва школи. За необхідності – ведення банківського рахунку класу (інколи його для зручності веде класний керівник), організація екскурсій чи обов’язкових класних поїздок.
Батьківський комітет також реагує на ініціативи батьків класу, виносить їх на розгляд батьківського комітету гімназії чи на шкільну конференцію.
За потреби, батьківський комітет також бере на себе функції залагодження конфліктів, які можуть виникати у класах між батьками, між батькам та вчителями тощо.
 |
| У разі необхідності, батьківський комітет також бере на себе функції залагодження конфліктів. Фото sjenner13/Depositphotos |
БАТЬКІВСЬКИЙ КОМІТЕТ ГІМНАЗІЇ
Обирає своїх представників на шкільну конференцію та формує питання на її порядок денний з боку батьків. Також обирає представників у фахові робочі групи.
ФАХОВІ РОБОЧІ ГРУПИ
У них працюють усі вчителі гімназії з певного фаху, а також двоє обраних представників від батьків, та двоє – від школярів. Шкільна конференція може визначити більшу кількість представників батьків та школярів у фаховій робочій групі.
Ці групи розробляють навчальні плани, ухвалюють рішення про впровадження дидактичних матеріалів, нових навчальних методик чи навчального матеріалу по предметах фаху, обговорюють предметні питання, важливі для навчального процесу, підбирають та визначають фахову літературу, перелік якої затверджується на шкільній конференції.
Фахові робочі групи своїми рішеннями несуть відповідальність за те, яку кваліфікацію матимуть учні після вивчення предмету.
Батьки і школярі у фаховій робочій групі мають дорадчий голос, тобто участі у голосуваннях не беруть. Але вони активно включені в процес дискусії – адже зазвичай у такі робочі групи потрапляють батьки, які працюють за відповідним фахом чи знаються на ньому з інших причин.
ФОНД ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ (БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ГІМНАЗІЇ)
У ньому беруть участь усі зацікавлені батьки, вчителі, а також школярі. Зазвичай фонд підтримує різного роду шкільні свята, ремонт у приміщеннях школи, надає фінансову підтримку окремим школярам, а також у забезпеченні школи різними навчальними матеріалами.
На початку навчального року представники фонду відвідують батьківські збори в класах, де розповідають про свою діяльність. Батьків закликають підтримати фонд, вступити до нього. Вступ прив’язується до благодійних внесків, які збираються раз на рік.
 |
| Вступ прив’язується до благодійних внесків, які збираються раз на рік. Фото Rawpixel/Depositphotos |
Тобто я, як мама, заповнюючи формуляр про вступ, також вказую, яку суму на рік я готова вносити у благодійний фонд. Потім щороку, поки я є членом фонду, я цю суму і вношу у фонд.
Мінімальний внесок – 12 євро.
Підтримка окремих школярів означає, що фонд може ухвалити рішення про повну чи часткову оплату обов’язкових шкільних заходів – як-от, участь у щорічних класних поїздках (ціна для одного учня може складати від 150 до 250 євро на поїздку) або придбання навчальної літератури (ми купляємо, наприклад, підручники та робочі зошити з англійської та французької мов).
ШКІЛЬНА КОНФЕРЕНЦІЯ
Це орган, у якому представлені вчителі, батьки та школярі.
Законодавством землі передбачений кількісний склад конференції для різного виду шкіл та в залежності від кількості школярів у школі.
У нашій гімназії членів шкільної конференції – 18: шестеро вчителів, шестеро батьків та шестеро школярів. На засіданнях присутній директор (або його представник), який не бере участі в голосуваннях, але у випадку, коли кількість голосів “за” і “проти” збігається, йому дозволено голосувати, і його голос вирішальний.
Рішення на шкільній конференції ухвалюються більшістю голосів.
На такій конференції вирішуються питання, пов’язані зі шкільною програмою, впровадженням нових засобів та методів навчання, необхідності наявності домашніх завдань, а якщо вони є, то їх обсягу.
Апробація та запровадження нових форм викладання, обрання директора гімназії та гімназіальний бюджет – також у компетенції шкільної конференції.