Хто такі багаті люди? Багато хто вважає, що це ті, хто володіє розкішними будинками, дорогими авто чи має високі доходи. Але для банків визначення багатства значно простіше: важливі не активи чи статус, а сума плинних коштів, доступних для інвестицій.
Хто для банків вважається багатим?
У Німеччині дослідники виділяють дві категорії багатства:
- Доходне багатство: особа, яка заробляє понад 3 700 євро нетто на місяць, вже належить до заможних. А якщо її дохід перевищує 7 900 євро, то вона входить до 1% найбагатших.
- Майнове багатство: стартує з чистого капіталу (після відрахування боргів) від 477 200 євро. Для осіб старше 55 років цей поріг підвищується до 625 000 євро.
Читайте також Скільки потрібно заробляти для комфортного життя в Німеччині?
Банківський погляд на багатство
Для банків ключовими є не дохід чи вартість активів, а сума коштів, які можна легко інвестувати. Вони поділяють своїх клієнтів на три групи:
- Заможні (Affluent): мають плинні кошти від 100 000 євро.
- Багаті (High-Net-Worth Individuals): капітал понад 1 мільйон євро.
- Супербагаті (Ultra-High-Net-Worth Individuals): активи від 30 мільйонів євро.
Цікаво, що найбільш привабливими для банків є саме заможні клієнти з першої групи. Вони приносять високі прибутки при відносно низьких витратах на обслуговування. А ось супербагаті вимагають складних консультаційних послуг, що робить їх менш вигідними для фінансових установ.
Читайте також Робота у неділю та свята в Німеччині: чи отримують працівники додаткову оплату?
Чому нерухомість не має значення?
Незважаючи на те, що володіння будинком чи квартирою є ознакою фінансової стабільності, для банків це не головний критерій. Як пояснюють аналітики, нерухомість — це “заморожений капітал”, який не можна швидко використати чи інвестувати. Для банків важливо, скільки коштів клієнт може оперативно спрямувати на акції, фонди чи інші фінансові інструменти.
Саме тому мінімальний поріг, з якого банк вважає клієнта заможним, починається зі 100 000 євро плинного капіталу.