in

Берлін, ранок, 9 грудня

9. Dezember

 

Привіт, сьогодні понеділок – ми розповімо, про що на вихідних говорили українські видання. Усе максимально змістовно і коротко.

Вечір у Парижі

Сьогодні зустрічається Нормандська четвірка. Важливий день для української міжнародної та внутрішньої політики. Франція, Німеччина, Україна та Росія будуть говорити про наступні спільні кроки, як врегульовувати конфлікт на Донбасі.

Що каже влада?

На вихідних речниця офіса президента Юлія Мендель написала про три ключові позиції України на зустрічі у Парижі: повернення полонених, вихід терористичних груп з Донбасу та умови для парламентських виборів. Міністр закордонних справ Вадим Пристайко підтримав потім думку, що звільнити людей – це приорітет. 

А як пройде зустріч?

Офіс президента України дав Укрінформу такий розклад: о 15:05 за паризьким часом Зеленський зустрінеться з Макроном, о 15:30 – з Меркель, а вже о 16:00 почнеться саміт чотирьох. О 18:45 маємо чекати на вихід лідерів країн до преси. А от про зустріч із Путіним не кажуть, хоча Зеленський в ефірі «Свободи слова» 6 грудня говорив, що планує.

Активна громада не спить

Вчора у містах України люди виходили на вулицю, аби нагадати усім та президенту зокрема про національні інтереси та чому за них варто боротися. Де виходили? У Херсоні та Рівному, наприклад. Були, ясна річ, і в Києві: 8 тисяч зібралося на Майдані (одного за хуліганство затримали). Ще близько 2 тисяч, каже поліція, було під Офісом президента на Банковій. Станом на 23:41 учора там залишалася тисяча людей. Спати не – збиралися. Натомість, притягли піаніно!

Що там опозиція?

Намагається підспівувати під загальну тему «червоних ліній». Ще минулого тижня «Європейська солідарність», «Голос» та «Батьківщина» закликали президента Зеленського не поступатися територією України. Для більшого ефекту Порошенко вчора звернувся до президента Макрона і попросив не йти на поступки Путіну. Словом, політичне «чим можемо, тим допоможемо». Коли зможемо.

А західні – друзі?

У Європарламенті група депутатів «друзі України» склали листа до Німеччини та Франції, аби ті посприяли звільненню українських полонених в Росії. До слова, керівник групи – литовський дипломат Петрас Ауштрявічюс. Потім написали ще листа до Еппл, нагадуючи, що Крим – це Україна. Був цей лист електронним чи паперовим, не повідомляється. А потім литовці маякували з Твіттера: тамтешній президент Науседа написав, що підтримує Україну та закликає Росію виконати Мінські угоди. Такі от балтійські друзі у біді. Насамкінець, прем’єр Гончарук бачився у п’ятницю з делегацією Європарламенту. Розповідав їм, що зараз саме час для співпраці, згадував Угоду про асоціацію та посварився на «Північний потік 2». «Це політичний проект!», сподіваємося, того вечора долетіло до ще кількох європейських вух.

Зубожіння відкладено до 2023 року

Міжнародний валютний фонд погодився на нову програму співпраці з Україною. План такий: ми беремо кредит на 5,5 млрд доларів США на 3 роки. При цьому, слухаємося порад пані директорки-розпорядника Крісталіни Георгієвої. Вона от написала, що МВФ підтримує курс нового уряду та нагадує про а) збереження банківської системи (натяк на ПриватБанк) та виплати постраждалим від банків-банкротів, б) зменшення ролі олігархів в економіці країни; в) судову реформу (натяк на усе, включно з розслідуваннями вбивств журналістів та активістів). Якось діалог та відбувається. Далі більше. Міністр фінансів Маркарова каже, що вже за кілька місяців ми зможемо взяти кредит на 500 млн євро у Євросоюзу. За історію незалежної України така програма вже восьма. Плюс один! А США готують для нас транш. Це 250 млн доларів військової допомоги наступного року. Тобто ми не отримаємо готівку, а скоріше зможемо собі купити щось в американців за їхні ж гроші. Втім, приємно!

Хвилина мовчання

Минулої середи (4 грудня) в Одесі сталася трагедія – будівля Одеського коледжу економіки горіла та обвалювалася. Держслужба з надзвичайних ситуацій досі шукає під уламками 8 зниклих; загиблих на сьогодні – 10. Серед них рятувальник, викладачка, студенти. Вчора, 8 грудня в Україні тривав день жалоби.

Східно-північні сусіди

Президенти Росії та Білорусі були в Сочі, збиралися говорити про глибшу інтеграцію (Росії та Білорусі), втім, ні до чого не домовилися. Хіба лиш про наступну зустріч – 20 грудня у Петербурзі. До журналістів вирішили навіть не виходити – показувати ж нічого. Втім, не відмовили собі у келиху вина: тост, кажуть, був «за інтеграцію». Чому ж не домовилися? Питання тут – ціна на газ і нафту. У цей же час, у Мінську два дні був протест: люди переймаються, чи не призведуть ці переговори до глибокої політичної інтеграції в Росію. Щоби було зрозуміліше, на плакатах написали «Незалежність!» та «Хай живе Білорусь!».

SoKo-GroKo-Berlin

Наприкінці літа, 23 серпня у Берліні застрелили 40-річного чеченця з Грузії з російським громадянством. Історія загиблого така: він воював у Чеченській війні, у 2015 тікав через Україну в Німеччину, де отримав для своєї сім’ї статус біженців. Виконавця вбивства оперативно спіймали, а нещодавно у цій справі знайшли слід РФ – і німці вигнали двох російських дипломатів геть. Вчора ж лідер Християтнсько-демократичної партії Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер закликала росіян допомагати розслідуванню і натякала, що отруєння у Солсбері та «інша активність» у Європі серйозно напрягає.

І про банани

Якщо ти ще не знаєш, в інтернеті нещодавно ходила історія про сучасне мистецтво – банан приклеєний скотчем до стіни. І цю композицію купили – якийсь француз за сотню тисяч доларів. Що ж, кожен може побачити у цьому щось своє, але один хлопчина побачив там просто їжу – і зжер експонат під час виставки. Що??? Зберігаємо спокій. Автор цього мистецтва сказав, що все добре, бо продали не конкретний банан, а ідею «банану зі скотчем на стіні»; ніхто не буде подавати до суду на голодного хлопця. Потім він приліпив ще один банан і пішов, мабуть, далі рахувати готівку.

Німеччина святкує 30-річча падіння Берлінського муру

Нововведення, які змінять життя українців в Німеччині в 2020 році