in ,

Київ відкликав патронат над діяльністю “Німецько-української комісії істориків”

Міністерство закордонних справ України поінформувало Берлін, що відкликає свій патронат над “Німецько-українською комісією істориків” (DUHK).
Про це в коментарі Укрінформу сказав посол України в ФРН Андрій Мельник.

“З огляду на надзвичайну важливість та чутливість для України питання історичної пам‘яті, про рішення відкликати патронат над комісією з боку МЗС України було надіслано офіційну ноту зовнішньополітичному відомству Німеччини. Я дуже сподіваюся, що наші застереження будуть сприйняті німецькими партнерами з належною серйозністю, і нам вдасться узгодити алгоритм дій з урахуванням національних інтересів України”, – сказав Мельник.

Посол зазначив, що ранок 24 вересня він провів у зустрічах з представниками керівництва МЗС Німеччини з метою детального роз‘яснення позиції офіційного Києва щодо комісії, а також обговорення пропозиції щодо створення повноцінної Міжурядової українсько-німецької комісії з історичних питань на виключно паритетних засадах.

Що ж стосується самої DUHK, то Мельник порадив її членам поставити “самій собі чесне запитання: як бути далі”. Оскільки йдеться про суто німецьку асоціацію науковців, до якої були запрошені обрані вітчизняні історики на чолі з Ярославом Грицаком, які представляють виключно свої особисті погляди, сказав дипломат, зазначивши, що українська сторона при цьому не має жодного впливу на діяльність комісії. Отже, за його словами, українська сторона ніколи не розглядала і не розглядатиме згадану інституцію як повноцінну двосторонню міждержавну комісію з питань взаємної історії, як це, зокрема, має місце у відносинах між Німеччиною та низкою східноєвропейських держав.

На своїй сторінці у Фейсбук Посольство України в ФРН нагадує, що DUHK була ініційована Товариством істориків Німеччини (Verband der Historikerinnen und Historiker Deutschlands, VHD) у вересні 2014 року та організаційно оформлена як окремий комітет цього Товариства (VHD). 27 лютого 2015 року у Мюнхені відбулося установче засідання “комісії”, до її роботи німецькою стороною були нею ж адресно запрошені деякі українські історики. Координацію діяльності “комісії” здійснює Університет імені Людвіга Максиміліана (Мюнхен), який фактично виступає її секретаріатом.

На пропозицію колишнього міністра закордонних справ Франка-Вальтера Штайнмаєра (а нині федерального президента) від 29 березня 2016 року тодішніми главами МЗС Німеччини та України цю “комісію” було взято під їх патронат.

Українська сторона констатує, що ті великі сподівання, які по наївності свого часу покладалися нею на згадану “комісію” у контексті реального поширення у Німеччині знань про історію України, себе жодною мірою не виправдали.

Більше того, ця “комісія” свідомо самоусунулася із публічного громадського дискурсу у ФРН щодо найбільш резонансних сторінок спільної історії, підкреслюється у роз’ясненні.

“Це особливо проявилося під час пленарного обговорення у травні 2017 р. у Бундестагу основоположного питання утвердження історичної відповідальності Німеччини перед Україною за злочини нацизму, яке “комісія” проігнорувала. Черговим лакмусовим папірцем такої дивної позиції стала пряма відмова “комісії” від участі у дискусіях щодо визнання Бундестагом Голодомору 1932-33 рр. геноцидом українського народу на основі відповідної народної петиції, попри відповідні звернення до “комісії” з боку депутатів німецького парламенту”, – наголосили в посольстві.

Читайте також: Світовий конґрес українців закликав Зеленського змінити склад Німецько-української комісії істориків
Дипломати констатують, що за п‘ять років “роботи” “комісією” так і не було підготовлено і не будо видано жодної публікації щодо спільних сторінок історії для ознайомлення широкої німецької громадськості. Відтак “комісія” остаточно втратила рештки довіри української сторони, зазначили в посольстві і висловили сумнів, що в існуючому форматі діяльність комісії відповідає національним інтересам України. “Саме це й стало останньою краплею терпіння і спричинило відкликання патронату МЗС України”, – йдеться в повідомленні.

З огляду на ситуацію, що склалася, українська сторона ініціювала перед офіційним Берліном створення – на виключно паритетних засадах – повноцінної Міжурядової українсько-німецької комісії з історичних питань для системного та об‘єктивного дослідження спільних сторінок історії.

Запрошуємо приєднатися до групи  у Facebook “Українці в Німеччині – територія вільного спілкування”

Поліція Німеччини перевіряє нелегальних працівників м’ясокомбінатів, серед них – українці

У Німеччині трагічно загинув 47-річний українець: збирають кошти на перевезення тіла