Рада схвалила введення воєнного стану в Україні, повідомляє УНІАН.
Верховна Рада схвалила указ президента України “Про введення воєнного стану в Україні”. Він буде діяти в областях, що межують з Росією і невизнаним Придністров’ям. Президент зачитав перелік цих областей: Вінницька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська та внутрішні води Азово-Керченської акваторії.
Своєю чергою, голова Верховної Ради Андрій Парубій зауважив перед голосуванням, що воєнний стан буде введено на 30 днів у переліку озвучених президентом областей, разом з Донецькою та Запорізькою областями.
Парубій зазначив, що під час консультацій було погоджено, що воєнний стан вводитися терміном на 30 днів замість 60-ти, а також в указі про військовий стан зазначено, що вибори президента відбудуться 31 березня 2019.
Зокрема, від БПП “за” проголосували 120 депутатів, від “Народного фронту” – 64, від “Самопомочі” – 23, від Радикальної партії – 16, від “Батьківщини” – 13, від групи “Воля народу” – 8, від групи “Відродження” – 3.
Водночас від “Опозиційного блоку” жоден депутат не підтримав цей закон. Дата введення воєнного стану не озвучувалася, але сьогодні раніше зазначалося, що йдеться про введення воєнного стану з 09.00 28 листопада.
Воєнний стан – це особливий правовий режим, який передбачає надання спеціальних повноважень державним органам влади, необхідних для відвернення загрози. Тимчасове обмеження прав і свобод громадян, а також тимчасове обмеження законних інтересів юридичних осіб.
Під час режиму ВП військові і цивільні влади отримують більш широкі повноваження, які дозволяють їм використовувати людські та матеріальні ресурси для своїх потреб. Під владою розуміється все військове командування – від Генерального штабу до керівництва окремих частин, а також вся вертикаль влади – від президента і Кабміну до селищних рад. Рішення, відповідно, можуть прийматися як на центральному, так і на місцевому рівні.
Що значить воєнний стан в Україні
Закон дозволяє:
– водити трудову повинність для проведення оборонних робіт, ліквідації природних та техногенних надзвичайних ситуацій, суспільно корисних робіт.
– використовувати потужності та трудові ресурси підприємств і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їх роботи, умови праці.
– вилучати для тимчасового використання необхідне майно міністерств, центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних громад, підприємств та громадян, у тому числі транспортні засоби, споруди, машини, механізми, обладнання та інші об’єкти, пов’язані з обслуговуванням транспорту, видаючи про це документи встановленого зразка.
– встановлювати охорону важливих об’єктів національної економіки України, які забезпечують життєдіяльність населення.
– запроваджувати комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціальних перепусток і посвідчень) і встановлювати особливий режим світломаскування.
– встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, рух транспорту.
– перевіряти документи у громадян, а в разі потреби оглядати речі, транспорт, багаж і вантажі, службових приміщень та житла громадян.
– ставити питання про заборону діяльності політичних партій, громадських організацій, якщо вони загрожують суверенітету, національної безпеки України, її незалежності і територіальної цілісності, а також життя громадян.
– здійснювати контроль за роботою підприємств зв’язку, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, установ і організацій культури, використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і роз’яснювальної роботи серед військ і населення; регулювати роботу аматорських приймально-передавальних радіостанцій, передачу інформації через комп’ютерні мережі.
Вилучати у громадян вогнепальну зброю та боєприпаси, холодну зброю, а у підприємств, установ та організацій – навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини.
– забороняти призовникам і військовозобов’язаним змінювати місце проживання без відома військового командування.
– встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців та розміщення військових частин, підрозділів і установ.
– встановлювати порядок використання сховищ, споруд та інших об’єктів для захисту населення, а також задоволення потреб оборони.
– проводити евакуацію населення, підприємств, установ, організацій та матеріальних цінностей.
– вводити нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами, ліками. – примусово вилучати й відчужувати майно у юридичних і фізичних осіб для потреб оборони.
Не можуть обмежуватися в період воєнного стану такі фундаментальні права людини, як право на життя, на повагу гідності, на свободу та особисту недоторканність, право на рівність перед законом, право на житло.
Законом встановлюється, що під час воєнного стану не можуть проводитися вибори президента, Верховної Ради, органів місцевого самоврядування. Відповідно, під час дії ВП не можна достроково припинити повноваження парламенту чи місцевих рад. Також не можна вносити зміни в Конституцію, проводити референдуми.
Влада також не можуть використовувати працю громадян під час ВП на безоплатній основі – робота для потреб оборони повинна оплачуватися, як в мирний час. Майно, вилучене під час ВП, після закінчення дії воєнного стану повинно бути повернуто власнику. Якщо ж майно прийшло в непридатність, відшкодування збитків потрібно домагатися через суд.