Вища освіта в Німеччині

Розповідає Яна Подссувайт, помічник міністра освіти Тюрингії (Німеччина)

Декілька років тому назад Яна Подссувайт, магістр політичних наук, права та новітньої історії, працювала координатором міжнародної магістерської програми поміж Єнським університетом та Києво-Могилянською академією (НаУКМА).

Вищу освіту Яна отримала в Німеччині, в Єнському університеті, а програма Еразмус дала їй можливість один рік повчитися і в Фінляндії. Брала участь у літній школі в Тарту (Естонія).

Від 2011-го року Яна працює персональним асистентом міністра освіти, науки та культури Тюрингії (Німеччина). Про вищу освіту в Німеччині, про сучасні виклики та результати Болонської реформи Яна розповіла проекту “Життя європейців”.

Федералізація: що це означає для освіти

Німеччина є федерацією із 16 федеральних одиниць, які називають “землями” (Lander) – з 1949-го року країна називається “Федеративна Республіка Німеччина”. Тюрингія є однією із найменших за площею земель Німеччини. Її називають “зеленим серцем” Німеччини, а проживає там трохи більше 2 мільйонів чоловік.

Основними містами Тюрингії є Ерфурт (столиця), Веймар, Єна, Айзенах та декілька інших.

Кожна “земля” в Німеччині делегує певні повноваження на загальний національний рівень – наприклад, міжнародні відносини, оборону тощо. Водночас, деякі компетенції залишаються на рівні федеральних одиниц – такими компетенціями є, наприклад, освіта та поліція.

“Це означає, зокрема, що кожна земля має свою освітню політику – існують різні типи шкіл та навчальних програм, відрізняється тривалість школи та загалом існують різні стандарти”, пояснює Яна.

Втім, як уточнює наша співрозмовниця, для того, щоби існуювали деякі спільні базові речі та стандарти, а також заради співставних результатів в освіті, міністри освіти різних земель часто зустрічаються, обговорюють та погоджуються на спільні правила, яким вони слідують.

Вища освіта: поміж конкуренцією та співпрацею

Вища освіта в Німеччині, як і шкільна освіта, надзвичайно різноманітна.

“Дві риси, які добре характеризують вищу освіту в Німеччині – це, по-перше, потужна конкуренція поміж університетами. Це конкуренція за кращих студентів, за гроші на дослідження та за міжнародну репутацію”, розповідає Яна.

З іншого боку, існує “корпоративний”, кооперативний елемент, який забезпечує однакові стандарти для усіх студентів – наприклад, коли йдеться про державне фінансування. Кошти, які держава виділяє на навчання студента, будуть однаковими для студента будь-якого університету в країні.

Завдяки високому рівню конкуренції поміж університетами, кожна земля визначає правила гри для своїх вищих навчальних закладів. Наприклад, в Німеччині існує правило “автономії університетів” (Hochschulautonomie), але рівень цієї автономії в межах землі може бути дуже різним. До того ж, кожна земля несе відповідальність за успіх своїх університетів.

Саме тому, що історично склалося так, що освітня політика вирішується на рівні землі, механізм працює в такий спосіб, що саме найкращі університети кожного регіону – ті, які мають найкращі освітні стратегії – досягають успіху.

Водночас, “кооперативний” елемент забезпечує мінімальні стандарти, своєрідний “прожитковий мінімум” в тих сферах, де конкуренція є небажаною.

Фото Tulane Public Relations

Тюрингія: освітня система

В Тюрингії існують 9 закладів вищої освіти: чотири університети, чотири університети прикладних наук та одна вища музична школа. В найбільшому серез них Єнському університеті навчається близько 20 тисяч студентів.

У найближчому майбутньому Тюрингія зіткнеться із проблемою зменшення державного фінансування. Це означає, зокрема, що регіон, у зв’язку із демографічними викликами та зменшенням фінансування від ЄС, отримуватиме набагато менше бюджетних грошей. Відтак, поміж політиками вже тривають дискусії на тему, як у найкращий спосіб використати гроші платників податків.

Першим варіантом є пропорційне зменшення витрат одночасно у всіх сферах державного фінансування – в освіті, в інфраструктурі, в питаннях безпеки тощо. Другим варіантом є визначення пріоритетних сфер для Тюрингії – таких, які було б важливі для майбутнього розвитку землі – та, відповідно, пріоритетне їх фінансування.

“Сьогоднішній уряд – у нас нещодавно, у вересні 2014-го року відбулися вибори і зараз відбувається формування коаліції та переговори – визначив університети саме як пріоритетну галузь для бюджетного фінансування”, розповідає Яна.

Чому університети?

Тому що саме університети, на думку нашої співрозмовниці, створюють нові ідеї, саме тут відбуваються дослідження, народжуються нові іновативні компанії, які створюють нові робочі місця.

“Більше того, саме завдяки університетам молоді та освічені люди приїжджають в регіон, або, якщо вони місцеві, то вони вирішують залишитися”, додає Яна.

Фото Raf..

Що робить заступник міністра освіти

“Моя щоденна робота в міністерстві дуже різноманітна, оскільки міністерство відповідає за усі рівні навчання, від дитячих садочків до середньої школи, та від університетів і дослідницьких інституцій до післядипломної освіти тощо”, зізнається Яна.

Окрім того, міністерство визначає культурну політику в Тюрингії, опікується музеями, бібліотеками, архівами тощо.

“Я беру участь у формування концептів, програм та промов для віце-прем’єр міністра та міністра освіти, науки та культури; я спілкуюся із різними державними структурами та із іншими міністерствами, з членами парламенту тощо”, розповідає Яна.

Наша співрозмовниця також приймає рішення та роздає завдання 350 працівникам міністерства, організує календар міністра, координує його зустрічі та відвідує їх, готує закордонні поїздки – останні три роки була в Китаї, в Ізраїлі та у США). Насамкінець, Яна відповідає за кореспонденцію міністра.

Типова процедура вступу до університету в Німеччині

В Німеччині існують три типи вступу до ВНЗ. По-перше, існує централізований конкурс, який регулює популярні серед абітурієнтів навчальні дисципліни – такі, як медицина.

В такому випадку кількість місць на популярну спеціальність визначають на загальнонаціональному рівні.

По-друге, існують локальні правила: наприклад, університети певної землі можуть вирішити, скільки абітурієнтів вони готові взяти на психологію. Тоді конкурс відбувається поміж охочими вступити саме на цю спеціальність. По-третє, існують дисципліни, на які немає конкурсу. Тоді все максимально просто: треба заповнити анкету, подати документи та поступити на навчання.

Скільки коштує навчання

В державних університетах в Німеччині навчання безкоштовне. Деякі категорії студентів отримують стипендії – для німецьких студентів задля цього існує національне фінансування BaföG. Для іноземних студентів існує програма академічних обмінів ДААД.

Сучасні виклики для німецької системи освіти

Вища освіта в Німеччині має гідно зустріти виклик міжнародного конкурентного середовища, та спробувати зайняти лідерську позицію.

“Німецька наукова система має щоденно думати про те, щоби приваблювати найрозумніших дослідників для того, щоби залишатися інновативною та створювати економічне багатство країни”, вважає Яна.

Болонська реформа: переваги та проблема

Болонська реформа – це реформа вищої освіти в Європі, метою якої було створення єдиного освітнього простору. Для цього було потрібно гармонізувати навчальні програми в усіх країнах-учасницях (Україна приєдналася до реформи у 2005 році) та зробити прозорими та співставними різні наукові ступені. За задумом ініціаторів реформи, студенти мають вільніше подорожувати, та мати можливість вільно продовжити своє навчання у різних європейських ВНЗ.

“Одним їх головних позитивів Болонської реформи була трансформація навчальних планів: тепер вони мають вигляд прозорої та зрозумілою структури, – розповідає Яна. – Студенти краще орієнтуються в тому, коли вони отримають диплом, чого чекати від навчальної програми, вони знають зміст семінарських занять та професійної кваліфікації”.

Система стала більш прозорою.

Водночас, відзначає наша співрозмовниця, внаслідок Болонської реформи стрімко зросла мобільність студентів як всередині Німеччини, так і поза нею – німецькі студенти дедалі частіше виїжджають за кордон.

“Натомість, найбільшою проблемою видається, що ця масштабна реформа – наймасштабніша за останні десятиліття – все ще вимагає часу для того, щоби стати реальністю не лише на папері, але і бути прийнятою університетами, професорами та навіть студентами, – розповідає Яна. – Я думаю, що ідеям потрібен певний час для того, щоби стати реальністю. Це тривалий процес”.

Німеччина та Україна

Яна тривалий час працювала в НаУКМА і мала можливість познайомитися із українською реальністю. Ми питаємо її про головні відмінності, які вона помітила поміж німецькою та українською системами вищої освіти.

“Я думаю, що сила німецької системи вищої освіти полягає в тому, що університети усіляко підтримують критичне мислення, вони стимулють появу нових ідей. Студенти навчаються, по суто, для того, щоби ставити під питання власних викладачів та будувати власні погляди. Іншими словами, вони вчаться вирішувати проблеми, замість того, щоби просто вивчати щось напам’ять, – розповідає Яна. – Натомість, коли я була в Україні, я відчувала, що ця культури критичного діалогу є в Україні дуже молодою та вразливою”.

Водночас, Яну вразило, що українські студенти надзвичайно відповідальні, вони вміють правильно організувати свій час, вивчати декілька іноземних мов та ще, переважно, працюють на принаймні одній роботі задля того, щоби заробити собі на життя.

“Українські студенти мають вирішувати такі економічні проблеми, з якими німецькі студенти ніколи не стикаються – а при цьому вони ще встигають успішно вчитися”, – додає Яна.

Натомість, німецькі студенти часом навіть не до кінця усвідомлюють, в якому відкритому на привілейованому середовищі вони мають можливість розвиватися.

____________________________________

Слідкуйте за найцікавішими новинами “Української газети” в Німеччині у Facebook.