Цими вихідними у Києві стартував Німецько-український форум молодих дослідників, в якому взяли участь 45 молодих дослідників з обох країн – представників усіх наукових напрямків: гуманітарних, природничих та фізико-математичних наук. Їх відбір проводився на конкурсній основі і був скерований на визначення потенційних наукових партнерів для майбутніх українсько-німецьких наукових проектів.
Відкрита для громадськості сесія Форуму 9 грудня 2017 р. – “Консолідація можливостей для німецько-українського співробітництва” – інформувала в першу чергу про грантові програмами у Німеччині, якими молоді українські вчені могли б скористатися для своїх досліджень.
Зокрема, керівниця інформаційного центру німецької служби академічних обмінів DAAD у Києві Гізела Циммерманн розповіла про можливості грантової підтримки вчених на ранній стадії їхньої кар’єри.
“Німеччина надзвичайно зацікавлена в українських вчених”, – зазначила Циммерманн.
Вона також дала кілька практичних порад для тих молодих вчених, хто захоче долучитися до якоїсь грантової програми. В першу чергу, зауважила керівниця київського DAAD, потрібно налагодити безпосередній зв’язок з німецькими вченими. Другим за важливістю пунктом заявки на участь у будь-якій програмі є план дослідження. За словами Циммерманн, він має бути чітким і не надто детальним, але при цьому давати уявлення про основні етапи і час їхнього здійснення.
Представники фундації Александра Гумбольта, BAYHOST і Німецько-українського академічного Товариства (др. Оксана Зойменіхт) інформували про гранти для досвідчених науковців.
Також під час Форуму зачепили і болючі проблеми молодих учених. Говорили про те, що багато заявок українських кандидатів не розглядаються через погану англійську, адже комісія просто не може зрозуміти, чого прагне пошукач, і радили отримати консультації під час складання заявки. Для того, щоб після завершення дослідження у Німеччині українські учені повертались на Батьківщину, потрібні належні умови праці та надання ранньої наукової незалежності.
Загалом, не один доповідач порушував проблемі “відтоку мізків”. Чому вона є в Україні, зрозуміло – низьке фінансування науки та майже повна відсутність будь-якої підтримки та можливостей для розвитку учених. Та така проблема є і в Німеччині.
“Відтік мізків” – це не тільки проблема України чи Східної Європи, де є проблеми із підтримкою науки. Це і проблема Німеччини та інших розвинених країн. Наука стала інтернаціональною, вчені “циркулюють” світом. Вони їдуть туди, де бачать найкращі можливості для своєї роботи”, – зазначила професор Ольга Гаращук, президент Німецько-українського академічного товариства, яка викладає в Університеті м. Тюбінгена.
У форумі також взяли учать директор Державного фонду фундаментальних досліджень Борис Гриньов; член наукового комітету Національної ради з науки та технологічний розвитку України Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України професор Алла Ємець; заступниця директора Інституту математики НАН України з наукової роботи, президент Гумбольдт-клубу в Україні Олександра Антонюк; координатор DAAD-проекту “Deutschland-und Europastudien” між Єнським університетом ім. Фрідріха Шиллера та Могилянською академією (НаУКМА), старший науковий співробітник інституту археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України Світлана Потапенко.
Форум був організований Університетом м. Тюбінгена спільно з Німецько-українським академічним товариством за підтримки DAAD та Федерального міністерства освіти та досліджень Німеччини (BMBF) в приміщенні Інституту математики Національної академії наук України. Наступні сесії Форуму відбулися у Львові та Харкові 10-11 грудня, а завершальний етап буде проведено у Берліні, де молодих німецьких та українських науковців готуватимуть до написання спільних наукових проектів.
Увага! Повне чи часткове використання матеріалів нашого сайту дозволено лише за письмової згоди редакції.