Що гарантує закон для отримання аліментів з-за кордону

Батьки зобов’язані сплачувати аліменти на утримання дітей — і громадянство та країна проживання тут не мають жодного значення.

Випадки, коли українці виїжджають до інших країн — явище не рідкісне. Останні дослідження свідчать, що як чоловіки, так і жінки майже в однаковому співвідношенні наважуються на еміграцію. Мотиви виїзду за кордон  доволі різні, проте найбільш популярною причиною все ж залишається пошук більш прибуткової роботи та загалом кращого життя. На жаль, часто трапляється так, що стосунки не витримують випробовування відстанню, і подружжя розлучається. Тоді хтось із пари лишається в Україні, хтось — за кордоном. Як у такій ситуації працює схема виплати аліментів, ми з вами і спробуємо розібратися.

Право на особливе піклування і допомогу неповнолітнім громадянам гарантує Загальна декларація прав людини, зокрема, ч.2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, яка була підписана Україною ще у 1990 році. Відповідно до неї, батьки або ж опікуни несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх фінансових можливостей та умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Держави-учасниці Конвенції вживають всіх необхідних заходів для забезпечення процесу утримання дитини батьками або опікунами, які відповідають за дитину як всередині країни проживання, так і за кордоном. І якщо платник аліментів і дитина проживають в різних країнах, держави-учасниці зобов’язуються сприяти виконанню міжнародних угод або їх укладенню, а також досягненню інших домовленостей.

Читайте також: Авто на “євробляхах”: реальна ціна ризику

Чисельні міжнародні договори є беззаперечним аргументом для стягнення аліментів із батьків, які проживають за кордоном — незалежно від їхнього громадянства. І якщо склалися певні, часом навіть доволі неприємні обставини, і один із батьків відмовляється сплачувати гроші, посилаючись на проживання в іншій країні, на підставі закону ви можете звернутися до компетентних органів. Це може бути звернення з позовом до суду за місцем проживання позивача — себто до українського суду; або ж за місцем проживання платника аліментів — тобто до іноземного.

У випадку звернення до українського суду, батькам варто пам’ятати про одну важливу умову винесення рішення: відповідач має бути повідомлений про дату і час розгляду справи. Далі суд надсилає за кордон документи одному із батьків, з кого вимагається виплата аліментів, а також запит про проведення окремих процесуальних дій (наприклад, отримати відповіді від платника аліментів на наступні запитання: чи впізнає людина позов? Чи є на утриманні інші діти? Який стан здоров’я у відповідача? і т.д.).

Отримавши рішення про задоволення вимог щодо стягнення аліментів, позивачу необхідно отримати документ про неможливість виконання такого рішення на території України. Коли всі документи опиняться на руках, можна розпочинати процедуру визнання і виконання рішення суду України на території іншої держави.

Для цього один із батьків чи опікун дитини подає заяву до місцевого відділення Мін’юсту з переліком необхідних документів, відомство перевіряє всі ці папери. Після цього суд відповідної країни має дозволити  виконувати рішення українського правосуддя.

Чисельні міжнародні договори є беззаперечним аргументом для стягнення аліментів із батьків, які проживають за кордоном
Перед початком процесу стягнення аліментів варто набратися терпіння, адже процедура забере не менше чотирьох місяців. Що також важливо знати: ця процедура не передбачає жодних платежів чи зборів, і на заявника ніхто не може покладати будь-які виплати, у тому числі і за послуги.

Якщо ви маєте справу з іноземним судом, у випадках відсутності рішення українського або в разі вирішення питання про зміну суми фінансової допомоги необхідно звернутися в територіальне відділення Міністерства юстиції України за місцем проживання. У першому випадку потрібно подати клопотання про визнання і виконання рішення суду України про стягнення аліментів на території іншої держави, у двох інших — заяву про стягнення аліментів за кордоном. Форму заяви і клопотання можна знайти тут, Додаток 1 і Додаток 2 відповідно.

У випадку, якщо останнє місце перебування відповідача невідоме, що  трапляється доволі часто, країни-учасниці Конвенції ООН надають одна одній допомогу у розшуку людини. При цьому важливо надати якісь докази, що відповідач знаходиться на території іншої країни. Аби зробити це, у нагоді стане різна інформація стосовно надходження поштової кореспонденції, грошових переказів, повідомлення Адміністрації Державної прикордонної служби України або компетентних органів, де встановлено місцеперебування боржника, і т.д. Фактично, людину оголошують у розшук. (У  випадку, якщо платник проживав за вказаною заявником адресою і при цьому переховувався, для встановлення його місцеперебування іноземний суд може винести рішення про оголошення розшуку особи). Подальша взаємодія з держорганами країни проживання платника аліментів покладається на Міністерство юстиції України.

Читайте також: Чи можна відмовитися від отримання ID-паспорта?

У випадку перебування платника аліментів в країнах пострадянської зони (окрім Литви, Латвії, Естонії), ви маєте право пред’являти позови і здійснювати інші процесуальні дії на тих же умовах, що і громадяни іншої Сторони. Тобто можна не тільки звертатися за виконанням рішення українського суду на території іншої держави, а і отримати рішення про стягнення аліментів безпосередньо в країні, де проживає один із батьків. Це гарантує нам “Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах” (Мінськ, 1993 рік).

І останнє, та не менш важливе: згідно з законом України, сума аліментів становить не більше десяти прожиткових мінімумів. Проте, якщо відповідач має громадянство іншої країни, сума виплати може формуватися і за законом іншої держави, де проживає один із батьків.

Варто визнати, що законодавство України поступово вдосконалює процедури стягнення аліментів на дітей. Тому підтвердження — прийнятий за основу у листопаді законопроект №7277, що посилює відповідальність за несплату аліментів. Проект закону передбачає нові засоби примусового виконання рішень до боржника — тимчасове обмеження певних прав, серед яких і виїзд за кордон до повного погашення заборгованості. А новий вид адміністративного стягнення, який, зізнатися чесно, дещо здивував українців, це соціальні роботи, які боржнику доведеться виконувати у свій вільний час.

Окрім того, міністр юстиції Павло Петренко пообіцяв рішучі дії з боку свого відомства — зокрема, запуск публічного реєстру осіб, які уникають сплати аліментів в інтересах своїх дітей.

Станом на 1 вересня 2017 року в органах Державної виконавчої служби (ДВС) налічувалось 539 тисяч документів про стягнення аліментів на території України.  З них — майже 92 тисячі такі, які боргують аліментів більш ніж за 3 місяці. Хочеться вірити, що завдяки ухваленню закону №7277 та активному втручанню органів виконавчої служби ці показники зменшаться.

Увага! Повне чи часткове використання матеріалів нашого сайту дозволено лише за письмової згоди редакції.

____________________________________
Слідкуйте за найцікавішими новинами “Української газети” в Німеччині у Facebook.
Вас також може зацікавити:
МЗС УКРАЇНИ ПІДТВЕРДИЛО УЧАСТЬ УКРАЇНЦЯ В СМЕРТЕЛЬНОМУ ДТП В НІМЕЧЧИНІ
ЯК НЕ НАБРАТИ ВАГУ ПІД ЧАС НОВОРІЧНИХ СВЯТ. 8 ПОРАД
НА КОРДОНІ УКРАЇНИ ПОЧАЛИ ФІКСУВАТИ БІОМЕТРИЧНІ ДАНІ ІНОЗЕМЦІВ
УКРАЇНА НА КОРДОНІ ПОЧАЛА ВИМАГАТИ ДЕКЛАРАЦІЇ ВІД ВОДІЇВ З ЄВРОНОМЕРАМИ
ДО ЯКИХ ЗМІН СЛІД БУТИ ГОТОВИМИ УКРАЇНЦЯМ У 2018 РОЦІ